Місяць: Червень 2023

Українська команда під керівництвом Василя Товтина та Олександра Зубковського здолала всіх суперників на груповому етапі, почергово обігравши команди Будапешт Гонвед 75:70, Превідза 89:59 та Памукспор 79:58. Це дозволило вийти до фіналу, де переможний шлях українців зупинила команда Лондон Еліт 73:86.

За підсумком Фіналу восьми нагороду кращого гравця команди отримав Артем Дьордяй, а Олександр Павай увійшов до символічної п’ятірки фінального етапу змагань. Обидва ці гравці увійшли до топ-10 турніру за середнім рейтингом ефективності.

джерело : https://fbu.ua/news/bk-uzhgorod-stav-vce-chemponom-eybl-sered-yunakv-2010-roku-narodzhennya

Команда ужгородської ЗОДЮСШ, складена переважно с юнаків 2009 та 2010 років народження провела сильний сезон, вигравши чемпіонат України ВЮБЛ серед юнаків 2010 року народження, дійшовши до фіналу в чемпіонаті України ВЮБЛ серед юнаків 2009 року народження, а попереду у команди фінальний етап EYBL, який пройде 19-21 червня в Будапешті.

Про успішний сезон в Україні, спогади про початок повномасштабної війни та про виступ і цілі команди у EYBL прес-службі ФБУ розповів наставник команди Василь Товтин.

– Наскільки вам вдалось зберегти команду після початку повномасштабної війни, враховуючи віддаленість Ужгорода від зони бойових дій?

-Команда збереглась в повному складі. У нас були втрати, зокрема перед Фіналом чотирьох по 2009 року народження – двоє хлопців були з бронхітом, тому не допомогли нам, також висока температура була  у одного з лідерів команди, ще наш п’ятий номер, високий в команді не поїхав на Фінал чотирьох, бо в дати матчів поїхав поступати закордон. Тому Фінал чотирьох ми проводили без великої частини гравців, але хлопці показали характер, завоювали срібло. Я в них не сумнівався. Хотілось обіграти одеситів – це єдина команда, яку ми за три роки ще не обігрували в Україні. Значить буде ціль на майбутнє.

– Щодо тренувального процесу… коли команда відновили тренування і як вирішувалась проблема ігрової практики?

– Треба розпочати з того, що 24 лютого минулого року ми їхали до Дніпра, де повинні були пройти ігри за вихід до “вісімки” чемпіонату ВЮБЛ серед юнаків 2009 року народження. Зустріли війну в Олександрії, вийшли з поїзда, зрозуміли, що починається щось серйозне, тому розвернулись і поїхали додому. На той момент ми йшли другими по 2009 році в Дивізіоні А. А паралельно по 2010 року ми йшли першими в Дивізіоні В.

Повернувшись додому я декілька днів приходив до себе після стресу, після чого взяв документи і пішов до воєнкомату, записуватись в ТРО. Тоді мене не взяли, відправили додому і через декілька днів ми відновили тренування команди. Був трохи хаос, тому що в нашому тренувальному центрі проживало десь 600 переселенців, але в таких умовах нам вдавалось тренуватись.

При цьому ми тренувались не лише самі, але я й ходив по центрам проживання переселенців, звідти запрошував дітей, щоб вони відволікались. Тому робота тривала постійно.

Розуміючи, що ми постійно перебуваємо в тренувальному процесі, доля чемпіонату ВЮБЛ тоді ще була не відома, а рівень обласного чемпіонату невисокий, тому ми з батьками порадились і вирішили заявитись на EYBL двома командами – 2009 та 2010 роками народження.

По 2009 році ми виграли дві гри з восьми, але поразки були достойними. Можливо нам не вистачило десь досвіду виступів на євроарені. А ось по 2010 році ми вийшли до Фіналу чотирьох.

– Згадуючи чемпіонат України ВЮБЛ. В змаганнях серед юнаків 2010 року народження ви пройшли чемпіонат дуже впевнено. Що стало запорукою успіху?

– Майже половина команди 2009 року – це хлопці 2010 року народежння, тому в змаганнях серед юнаків 2010 року у них більше досвіду, більше зіграних ігор, тому і вийшов такий результат, що ми навіть на дві голови були кращі за суперників. У нас дуже ментально впевнена в собі команда за рахунок того, що відіграла в два рази більше матчів за суперників.

– По команді юнаків 2009 року народження ми в перший рік стали п’ятими, три роки тому, ще до коронавірусу, здобули бронзу чемпіонату. Це для нас був шалений крок. Потім коронавірус і тепер війна трішки вибили нас, але в цьому році ми здобули золото командою 2010 року.

Ми довго йшли до цього чемпіонства, це одна з моїх мрій, коли я починав працювати в школі, починав тренерську кар’єру.

У нас всі свої вихованці, немає запрошених хлопців з інших міст, хлопці з 3-4 шкіл. І я пишаюсь, що від початку до кінця цей успіх саме вихованців нашої школи.

– Можливо виділите когось з гравців команди?

– Артем Дьордяй – це шалений стрибок за останній час в технічному, ігровому плані, в фізичному плані і він один з тих, хто на тренуваннях віддається повністю. Там така енергетика, що він нею заряджає ще й мене, інших хлопців. Це справжній лідер команди. Він став MVP по 2010 року і увійшов до символічної п’ятірки по 2009 року народження.

Друге – варто виділити всю команду. Треба сказати, що ми постійно змагаємось з суперниками з тих міст, де розвиток баскетболу на високому рівні – це Одеса, Дніпро, Черкаси, раніше був Хімік Южне, київські команди. Мої діти ж не бачать і відсотка того живого баскетболу, який бачать вони в своїх містах. Наші суперники мають можливість зустрічатись в одному залі з зірками Суперліги, а для моїх хлопців це мрія зустрітись з такими хлопцями, як Іссуф Санон, який минулого сезону грав в Дніпрі. Але я завжди своїм вихованцям кажу, що вони повинні вірити в себе.

– Які ігри цього сезону вам найбільше запам’ятались?

– У Львові ми поступились столичному КСЛ. Це як і ми шалена команда, яка біжить, і я чесно кайфонув від нашого матчу з ними. Ми програли 3 очки, але нам цього вистачило, щоб пробитись до Фіналу чотирьох.

Також сподобалась гра в півфіналі Говерлою – це добре розвинена команда, бігова, виховані хлопці. Теж вийшов чудовий матч.

– Завершити хочеться матчами EYBL по 2010 року народження, де ви 19-21 червня в Будапешті зіграєте у фіналі. Як цілі ставите?

– Наразі цією командою ми провели 8 ігор, програли першу Будапешту 3 очки, але виявилось, що це найкраща команда в групі. Потім ми всі 7 ігор виграли і завдячуючи цьому ми вийшли з групи.

Головне, що ми побачили – що в Європі такі ж звичайні діти, грають в такий же баскетбол, не без помилок. Бувають хороші хлопці, але все нам по силам. У нас було хвилювання, плюс дорога сказалась, але швидко приходили до тями, наша дітвора, повторюсь, ментально сильна.

Напередодні фіналу я перед собою сталю задачу – це призове місце, можливо нам вдасться навіть за перше поборотись. Я шалено вірю в дітей, я знаю як і коли їх треба включити.

Наприкінці я хотів би подякувати ЗСУ за можливість грати в баскетбол, проводити матчі у Франківську, Рівному, Львові. Віримо в нашу перемогу.

Джерело : https://fbu.ua/news/vasil-tovtin-chemponstvo-vyubl—ce-bula-odna-z-moh-mry-koli-ya-pochinav-trenersku-karru

Команда ужгородської ЗОДЮСШ, складена переважно с юнаків 2009 та 2010 років народження провела сильний сезон, вигравши чемпіонат України ВЮБЛ серед юнаків 2010 року народження, дійшовши до фіналу в чемпіонаті України ВЮБЛ серед юнаків 2009 року народження, а попереду у команди фінальний етап EYBL, який пройде 19-21 червня в Будапешті.

Одним з лідерів команди цього сезону є Артем Дьордяй, який став MVP сезону ВЮБЛ серед юнаків 2010 року народження та увійшов до символічної збірної сезону ВЮБЛ серед юнаків 2009 року народження. У фіналі проти дніпровської СДЮСШОР-5 він набрав 43 очки, зробив 11 підбирань та 8 перехоплень. Загалом в сезоні у нього в середньому 36,8 очок, 7,6 підбирань, 2,8 передач. Рейтинг ефективності – 39,0.

В інтерв’ю Федерації баскетболу України Артем розповів, що секретом успішної гри команди є старанність, налаштованість на кожного суперника та виконання плану на гру.

“У нас було бажання всіх обіграти, зайняти перше місце. На кожного суперника ми налаштовувались серйозно, намагались виконувати план тренера на гру, при цьому менше дивитись на суперника, а відштовхуватись від своєї гри, націлюючись на перемоги”.

“Ми не ставили за мету саме кількість кидків. Головне для команди було відзахищатись, грати в активний пресинг в захисті, а в атаці за рахунок комбінацій виходити на позиції для кидків і робити свою справу”.

У фіналі чемпіонату України ВЮБЛ 2009 року народження ужгородці поступились одеській СДЮСШОР ім. Літвака Б.Д. 62:76.

“Першу половину ми непогано зіграли, а ось далі десь не допрацювали в захисті, в пресингу, не все виходило в нападі. Старались виграти, але, на жаль, не вийшло”.

“Завдяки чому стався прорив у моїй грі? Я почав більше старатись на тренуваннях, не лінуватись. Почав більше працювати над кидком, більше грати на команду. Я дійсно зіграв досить непогано в сезоні, але були недопрацювання.

Мої сильні сторони? Мені здається це те, як я йду в проходи, агресія в грі плюс активна робота до останнього в захисті. А загалом я граю 3-4 номера, в захисті зазвичай беру на себе високих гравців”

Артем розповідає, що баскетболом займається з 8 років. Спершу поєднував з карате, а згодом повністю зосередився на баскетболі.

“Коли мені було 8 років, на уроці фізкультури до нас підійшли два тренери і запросили на безкоштовне тренування і ми з друзями спробували. Після першого тренування нам сподобалось, я почав ходити”.

У вільний час Дьордяй продовжує тренуватись – “у дворі в мене кільце, де я відпрацьовую певні моменти“. Як і у більшості юнаків, Артем мріє потрапити в НБА, але наразі має більш реальні цілі – після завершення виступів у ВЮБЛ заграти у одній з команд Суперліги.

джерело : https://fbu.ua/news/mvp-vyubl-artem-dordyay-u-nas-bulo-bazhannya-vsh-obgrati-zaynyati-pershe-msce